Ацетонемічний синдром – це сукупність симптомів, що зумовлені підвищенням вмісту в сироватці крові кетонових тіл – продуктів неповного окислення і розпаду жирних кислот та/або кетогенних амінокислот. Це метаболічне порушення не є самостійною нозологічною одиницею, а лише окремим станом, який може супроводжувати інші соматичні захворювання.
Головним фактором, який сприяє розвитку цього стану, є дефіцит глікогену у дітей з високим рівнем метаболізму та недостатня активність ферментів, необхідних для окиснення жирних кислот.
Таким чином, накопичення надмірної кількості кетонових тіл в організмі призводить до виникнення:
- блювання;
- інтоксикації;
- зневоднення;
- втрати електролітів;
- формування метаболічного ацидозу;
- дефіциту енергії.
Метаболічні порушення можуть розвиватися гостро чи після передвісників та супроводжуватися:
- частим багаторазовим блюванням;
- стійкою нудотою;
- відсутністю апетиту;
- запахом ацетону з рота;
- абдомінальним болем;
- дегідратацією;
- розвитком гіподинамії;
- загальної слабкості та сонливості.
Крім того, у дітей можуть бути присутні гемодинамічні порушення (зниження артеріального тиску, ослаблення тонів серця, тахікардія).
